- чужа-чужанина
- —————————————————————————————чужа́-чужани́наіменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чужанина — и, ч. і ж., нар. поет. Чужа, нерідна людина … Український тлумачний словник
чужанина — іменник жіночого роду, істота чужа людина розм … Орфографічний словник української мови
ЧУЖАНИН — (или чуженин), чужанина, мн. чужане, чужан, муж. (обл., нар. поэт.). Чужой человек. «Повстречался девкам чуж чужанин.» песня. «А выискался суженый, на горе чужанин!» Некрасов. «Бери поднос, гостей чужан с поклоном обноси.» Некрасов. Толковый… … Толковый словарь Ушакова